Київський Свято-Введенський монастир

Вперше ікона Божої Матері «Призри на смирення» явилась в 1420 році на Кам’яному озері у Псковській області. Можна припустити, що ця подія відбулася на втіху та підбадьорення псковичів в період великого лиха «світової пошесті» (голоду), яке охопило тоді Псковську область.

У Псковському літописі зустрічається згадка про цей образ:

 «В лето 6934 (1426), тоя же осени, бысть знамение от иконы святыя Богородицы, на Камене озере, у Василя у двора: шла кровь из правого ока, и на место капала, где стояла, и на пути шла кровь, как везли от иконы в убрус, как в Псков провадили икону Пречистыя, месяца сентября в 16, на память святыя великомученицы Евфимии».

Ікона була перевезена у Псков та зберігалась у соборному Троїцькому храмі. На згадку про це перенесення, святкування на честь ікони було встановлено 16/29 вересня. Стародавній образ ікони Божої Матері «Призри на смирення» не дійшов до наших днів. В XIX столітті вже не зустрічається згадок про стародавню ікону, що знаходилась у Троїцькому соборі, і, можливо, загиблої під час одного із стихійних лих.

Списків ікони Божої Матері «Призри на смирення» відомо небагато.

Один з них кінця XVII ст. знаходиться і донині у Київському Флорівському Вознесенському жіночому монастирі.

Другий — ікона Божої Матері «Призри на смирення» — прикрашає нині головний храм у Київському Свято-Введенському чоловічому монастирі. Іконографічно образ Божої Матері «Призри на смирення», належить до типу «Путівниця» («Одигітрія»).

В серпні 1993 р. лик Богородиці з Немовлям чудовим чином відбився на склі.

Указом Синоду Української Православної Церкви 9/22 листопада 1995 р. ікона Божої Матері "Призри на смирення" визнана чудотворною.