Намісник монастиря

Дата народження: 1 грудня 1959
Дата хіротонії: 30 серпня 2012 р.
Дата постригу: 27 жовтня 1988 р.
Давидов Олег Олександрович
Народився 1 грудня 1959 р. в Одесі.
З 1 березня 1988 р. – послушник Успенського Одеського чоловічого монастиря, з 12 липня того ж року – Києво-Печерської лаври.
27 жовтня 1988 р. пострижений у чернецтво з ім'ям Даміан на честь прп. Даміана Печерського.
30 жовтня 1988 р. висвячений у диякона, 13 листопада - на ієромонаха.
1990 р. закінчив Одеську духовну семінарію.
У 1992 р. призначений настоятелем Введенського храму на Печерську у Києві.
7 грудня 1996 р., після перетворення Введенської парафії в монастир, указом Синоду Української Православної Церкви призначено намісником цього монастиря.
21 квітня 1997 р. зведений у сан архімандрита.
Рішенням духовного собору монастиря у 2000 році відкрито скит у с. Томашівка Фастівського р-ну Київської області.
24 січня 2007 року рішенням Священного синоду УПЦ включено до складу Комісії з канонізації святих при Священному Синоді УПЦ.
Рішенням Синоду УПЦ від 25 серпня 2012 р. (журнал № 86) обрано єпископом Фастовським, вікарієм Київської митрополії.
Наречений на єпископа 27 серпня 2012 р. у храмі Усіх святих київського Пантелеймонівського жіночого монастиря у Феофанії.
Хіротонісан 30 серпня за Божественною літургією у соборному храмі Пантелеимонова монастиря у Феофанії. Богослужіння очолив Блаженніший митрополит Київський та всієї України Володимир.
Рішенням Синоду УПЦ від 1 квітня 2015 р. (журнал № 9) призначено на посаду намісника (ігумена) чоловічого монастиря на честь Положення Різи Божої Матері у Влахерні Київської єпархії у с. Томашівка Фастівського р-ну Київської обл.
17 серпня 2018 р. за Літургією в Успенському соборі Києво-Печерської лаври Блаженнішим митрополитом Київським Онуфрієм зведено до сану архієпископа.
Освіта: 1990 р. – Одеська духовна семінарія.
Єпархія: Київська єпархія (Вікарний архієрей)
-
Слово при врученні жезла єпископу Фастовському Даміану
Преосвященний єпископ Даміан!
Через покладення рук твоїх співбратів – єпископів сьогодні ти прийняв благодатний дар Святого Духа, завершивши сходження ієрархічними сходами, пройшовши всі щаблі священства. Сьогодні ти отримав дар Святого Духа, священний сан єпископа. Чин Церковний, який зазвичай поєднує з молитвою і тайнодією ще й повчання, покладає на Нас обов’язок у сьогоднішній, глибоко значущий для тебе день, не відпустити тобі без напуття. Проте, і сам ти виголосив собі повчання у той момент, коли привселюдно, перед обличчям усієї Церкви виголосив твоє Сповідання віри, твоєї обітниці і, між іншим, обещання не шукати свого, але лише того, що є від Господа Ісуса. Проповідуй, що сповідував, виконуй, що обещав, і принесеш добрий плід Господу Ісусу і Його Святій Церкві. Для цього не забувай, наш співбрате, наступне: для того, щоб наш подвиг для Церкви був благонадійним і корисним, йому повинен передувати у довершеному ступені і особистий подвиг, подвиг над самим собою. Святий Максим Сповідник, даючи характеристику єпископа, говорити, що «той має якості єпископа, хто освячує розум священним помазанням богопоклінного відання Святої Трійці». Виходячи зі слів преподобного Максима, перевагою єпископського служіння над іншими церковними щаблями є таке освячення розуму, яке через пізнання Святої Тройці було б разом із тим невпинним її поклонінням. Великою є така вимога від єпископа. Хто з нас скаже, що відповідає такій вимогі? Проте відповідь знаходимо у повчанні апостола Павла до Тимофія: «…взігрівай Божий Дар, який у тобі через покладання рук моїх» (2 Тим. 1:6). Саме в цих словах ми знаходимо відповідь, де почерпнути силу для богопізнання. Богодухновений Павло свідчить що, по-перше, у священнотаємному рукопокладенні викладається «Дар Божий», по-друге, що це не просто Дар, який покладений і відданий у волю того, хто Його прийняв, але Дар, який «живе» і, як властиво кожному живому, має власну Силу і Дію. Ти прийнявши «Дар Божий», віднині Він живе в тобі, поширюючи у тобі Вишню Силу і Дію на природні людські сили та дії. Цей Дар Божий є Світлом для твого розуму, для того, щоб побачивши Істину, праведне і спасенне для твоєї душі і для душ тих, ким ти керуватимеш, для всієї Церкви Христової. Цей Дар укріплює волю для подвигів за Істину та Правду заради спасіння. Запалювати Дар Божий необхідно молитвою Віри, прикладами твердих подвижників на славу Божу і на благо Церкви, найбільше ж всього духовним і сердечним зверненням до Господа нашого Ісуса Христа, який приніс Собі в Жертву заради викуплення бідних наших душ від пекельного полону. Благоговійна любов до Божественного Искупителя нехай полум'яніє у твоєму серці подібно до купини, яка горіла і не згорала, свідком чого був Боговидець Мойсей. Ти був покликаний Божою Матір'ю із південних одеських приділів до богоспасаного золотоверхого Києва у переломні дні Другого Хрещення Русі. Дім Пресвятої Богородиці – Свято-Успенську Київо-Печерську Лавру було повернено до Церкви, і ти став одним із перших насельників по її відродженні. На частку покоління, до якого ти належиш, випала доля відродження поруганих святинь. Свою послух ти виконував і виконуєш зі всією відповідальністю перед Богом, Його Пречистою Матір'ю, перед Його Святою Церквою. Багато трудів ти поклав у відновлення Свято-Введенської обителі міста Києва. Разом із облаштуванням стін відновилося в ній і духовне чорніння життя. Невимовною милістю Пресвятої Владичиці нашої Богородиці, видимим знаком Її милості до нас, в обителі, очолюваній тобою, сталося явлення у 1993 році Її чудотворного образу. Пречиста справді «Зглянулася на смирення» і прийшла особисто укріпити всіх нас у ті тривожні години початку дев'яностих. Ще з більшим завзяттям ти продовжив труди з церковного облаштування та благоприкраси. Свідченням цього є Ризоположенський скит, чисельні храми, що отримали та отримують допомогу від Свято-Введенської обителі. Покладаємо надію, що обрання тобі єпископом та призначення вікарієм Київської Митрополії не послабити твоє горіння у справі церковного благоустрою, але наоборот, дасть тобі силу і вдосталь для його подальшого, ще більш старанного звершення. Прийми цей пастирський жезл, і хай він нагадує тобі, що ти мусиш не тільки сам йти, спираючись на нього, але й вести словесних овець шляхом правди до спасіння, до Неба. Зійди нині на цю єпископську кафедру та викладай з неї народові Божому своє перше архіпастирське благословення.
† Володимир,
Митрополит Київський і всієї України,
Предстоятель Української Православної Церкви -
Слово архімандрита Даміана (Давидова) при нареченні його в єпископа Фастовського
Нагороди
28 квітня 1994 року - нагороджений хрестом із прикрасою.
29 грудня 2006 року Блаженніший Митрополит Володимир у зв'язку з 10-річним ювілеєм відродження обителі нагородив архімандрит Даміан (Давидова) орденом святого рівноапостольного великого князя Володимира.
22 липня 2008 року за вагомий особистий внесок у розвиток духовності в Україні, багаторічну плідну церковну діяльність та з нагоди 1020-річчя хрещення Київської Русі президент України В. Ющенко нагородив архімандрита Даміана (Давидова) орденом "За заслуги" ІІІ ступеня.
27 листопада 2008 року нагороджений другим хрестом з прикрасами.
1 грудня 2009 року після молебню у Свято-Введенському храмі обителі Блаженніший Митрополит Володимир за старанну працю на славу Святої Церкви та у зв'язку з 50-річчям нагородив архімандрита Даміана (Давидова) орденом святителя Димитрія, митрополита Ростовського.
31 серпня 2010 року у зв'язку з 10-ми роковинами заснування монастиря Положення Ризі Божої Матері у Влахерні архієпископ Вишгодський Павло з благословення Блаженнішого Митрополита Київського та всієї України Володимира нагородив архімандрита Даміана (Давидова) орденом святителя.
1 червня 2011 року, знак Імператорського Ордену Святої Анни.
22 січня 2012 року, орденом святого рівноапостольного князя Володимира четвертого ступеня.
14 червня 2012 року Блаженніший Митрополит Володимир (Сабодан, 2014) за понесені праці з відродження Свято-Введенської обителі, у зв'язку з 20-річчям від дня третього відкриття монастиря (1992 р.) удостоїв архімандрита Даміана. ».
У грудні 2012 року рішенням Вченої Ради ОДС єпископу Даміану (Давидову) надано звання Почесного члена Одеської духовної семінарії.
1 грудня 2014 року до уваги праць владики Даміана у зв'язку з 55-річчям Блаженніший Митрополит Онуфрій удостоїв його ордена святого благовірного князя Ярослава Мудрого.
11 серпня 2015 року на урочистостях з нагоди встановлення дня святкування Рудосільської ікони Пресвятої Богородиці (ЖУРНАЛ №16 Засідання Священного Синоду УПЦ від 1 квітня 2015 року) у Свято-Троїцькому храмі села Руде село з благословення Предстоятеля Української Православної стоїть ордени преподобних Антонія та Феодосія Печерських.
22 серпня 2016 р. нагороджений почесним знаком Св. Філарета Гумілевського за старанну працю на славу Української Православної Церкви Чернігівської Єпархії.
31 січня 2017 р. нагороджений пам'ятним знаком "За сприяння державній охороні України" за багаторічну релігійну підтримку, високий професійний рівень та у зв'язку з 25-ю річницею створення Управління державної охорони України.
5 липня 2018 р. нагороджений орденом Православної церкви Чеських земель та Словаччини на честь Святого рівноапостольного князя Ростислава Великоморавського 2 ступеня.
1 грудня 2019 р. в день 60-річчя архієпископ Фастовський Даміан нагороджений Орденом викладеного Іова Почаївського І ступеня (Нагорода Української Православної Церкви) та орденом Православної церкви Чеських земель і Словаччини на честь священномученика.